Ментальна карта, або інтелект-карта, — це схема теми з головним словом у центрі. Від нього розходяться гілки з підтемами, а від них — дрібніші гілки з ключовими словами й прикладами. Учитель може задати таку карту до прочитаного твору, параграфа з історії чи теми з природничих предметів, а вдома її зручно складати перед контрольною.
Для повторення радимо складати карту з пам’яті. Дитина читає параграф, закриває підручник, креслить гілки й лише тоді звіряє їх із текстом. Звідки ця порада, пояснюємо в розділі про дослідження, а наприкінці коротко наводимо, що кажуть стандарти Нової української школи (НУШ).
Що таке ментальна карта і з чого вона складається

Так може виглядати карта на тему «Вода». Головних гілок п’ять:
- стани води: рідина, лід, пара;
- кругообіг: випаровування, хмари, опади;
- де буває: моря й океани, річки й озера, під землею, льодовики;
- навіщо людям: пити, митися, поливати поля, електроенергія;
- як берегти: закривати кран, не забруднювати.
На гілках лише короткі підписи, а подробиці дитина розповідає сама, коли переказує тему за картою.
Ментальна карта зазвичай складається з таких частин:
- центр — тема, записана одним-двома словами або намальована;
- головні гілки — великі частини теми;
- дрібніші гілки — факти, приклади, дати й терміни;
- ключові слова — кілька слів на гілці замість цілого речення;
- колір і значки — щоб гілки було легко розрізнити;
- стрілки — якщо дві гілки пов’язані між собою.
Ментальні карти пов’язують з ім’ям Тоні Б’юзена (Tony Buzan): дослідники посилаються на його книжку «Use Your Head», яку BBC видала 1974 року. Англійською такі карти називають mind map, українською — ментальною картою, інтелект-картою або мапою думок.
Чим ментальна карта відрізняється від концептуальної карти й конспекту
| Формат | Як виглядає | Коли зручний |
|---|---|---|
| Ментальна карта | тема в центрі, гілки розходяться в усі боки, на гілках ключові слова | розгорнути тему, повторити її перед контрольною, спланувати твір чи есе |
| Концептуальна карта | поняття в колах чи прямокутниках, з’єднані стрілками з підписами, наприклад «складається з» або «спричиняє» | показати, як поняття пов’язані між собою, наприклад у біології чи фізиці |
| Конспект | текст рядок за рядком, із заголовками й пунктами | зберегти подробиці, формулювання правил, цитати |
Концептуальні карти розробили 1972 року в дослідницькій програмі Джозефа Новака в Корнелльському університеті.
Як скласти ментальну карту покроково
Записує й малює дитина, а ви готуєте аркуш, ставите запитання й допомагаєте звірити карту з підручником.
- Підготуйте аркуш. Покладіть аркуш A4 горизонтально, щоб гілкам вистачило місця. Візьміть три-чотири кольорові ручки чи олівці.
- Тема в центрі. Дитина записує одне-два слова або малює тему, наприклад «Вода».
- Пригадування без підручника. Дитина читає параграф, закриває підручник і пригадує, з яких великих частин складається тема. Це головні гілки.
- Ключові слова на гілках. Кілька слів на гілку, без речень: «стани», «кругообіг», «як берегти».
- Дрібніші гілки. Від кожної великої частини дитина проводить гілки з фактами, прикладами, термінами й датами.
- Звірте з підручником. Відкрийте підручник разом. Дитина виправляє неточності й дописує пропущене іншим кольором, тож видно, що вона пригадала сама, а що додала після звіряння.
- Переказ за картою. Дитина пояснює тему вголос, дивлячись лише на карту.
Кроки 3 і 6 перетворюють карту на вправу для повторення: дитина спершу пригадує тему, а потім перевіряє себе.
Як допомогти дитині скласти ментальну карту
Головне правило для батьків — не малювати карту замість дитини. Краще ставити запитання, які допомагають пригадати й упорядкувати тему:
- «Про що ця тема, одним словом?»
- «На які частини її можна поділити?»
- «Що ти пам’ятаєш про цю частину?»
- «Як ці дві гілки пов’язані?»
Перші карти можна складати на готовій основі. Дайте дитині аркуш, де вже є центр і назви головних гілок, а деталі вона допише сама. Згодом дитина визначає головні гілки сама.
Складність карти варто добирати за віком. Таблиця нижче містить наші поради, а не вимоги програми.
| Клас | Яка карта підійде |
|---|---|
| 1–4 | дві-чотири головні гілки, малюнки поруч зі словами, тема з прочитаної казки чи уроку |
| 5–9 | карта до параграфа, твору чи правила, повторення перед контрольною; для теми з історії підійдуть гілки «причини», «події», «учасники», «наслідки» |
| 10–11 | план есе чи усної відповіді, повторення великих тем перед іспитами |
Після читання можна додати карту до читацького щоденника. У центрі запишіть назву твору, а на гілках — героїв, події, місце дії й те, що дитина запам’ятала.
Типові помилки в ментальних картах
| Помилка | Що зробити |
|---|---|
| На гілках цілі речення | залишити кілька ключових слів |
| Для повторення карту лише переписали з підручника | спробувати відтворити її без підручника, потім звірити й виправити |
| Забагато головних гілок | об’єднати схожі або розбити тему на дві карти |
| Забагато часу на малюнки й колір | розфарбувати гілки різними кольорами й не витрачати час на прикраси |
| Карту склали й відклали | перед контрольною накреслити її знову з пам’яті й звірити |
Чи справді ментальна карта допомагає вчитися
Ментальна карта може допомогти, особливо як вправа для повторення, коли дитина креслить її з пам’яті, а потім звіряє з підручником. Досліджень саме ментальних карт у школярів небагато, і впевненої переваги в запам’ятовуванні вони не показали. Наша порада складати карту з пам’яті спирається на дослідження пригадування, про які нижче.
Що відомо про самі ментальні карти. У статті 2016 року науковиці Гентського університету (Бельгія) зазначали, що ментальні карти отримали значно менше уваги дослідників. У їхньому експерименті взяли участь 35 учителів і 644 учні 5–6 класів із 17 шкіл. У частині класів учителі десять тижнів проводили уроки з ментальних карт. Найпомітніше прийоми роботи з текстом почали застосовувати учні, які працювали з картами, підготовленими дослідниками, а не складали власні з нуля. А от надійного поліпшення в тому, скільки діти пригадували з прочитаного, автори не виявили.
У британському експерименті 2002 року з 50 студентами-медиками ті, кого навчили складати ментальні карти, через тиждень знали на 10% більше фактів із тексту, ніж ті, хто вчився звичним способом (з урахуванням початкового рівня). Проте довірчий інтервал цієї різниці включав нуль, тобто перевага могла бути випадковою. До того ж мотивація користуватися цією технікою в групі з ментальними картами була нижчою.
Що відомо про близький формат. Великий зведений аналіз 2018 року стосується концептуальних карт. Він охопив 142 окремі результати з досліджень, у яких загалом брали участь 11 814 учнів і студентів, і показав помірну користь від навчання з такими картами (величина ефекту g = 0,58). Там, де учасники самі складали такі карти, помірну або велику користь помітили серед учнів 4–8 класів, старшокласників і студентів.
Чому радимо креслити з пам’яті. Американські психологи 2011 року порівняли два способи вивчити науковий текст. Перший — скласти концептуальну карту, дивлячись у текст, другий — пригадувати прочитане з пам’яті. У другому експерименті кожен зі 120 студентів вивчав один текст першим способом, а інший — другим. Через тиждень 101 студент зі 120 краще впорався з тестом за текстом, який пригадував. Перевага збереглася й у тієї половини студентів, яка на підсумковому тесті складала карту з пам’яті. У дослідженні 2014 року ті самі автори порівняли два способи пригадування, письмовий і карту, накреслену з пам’яті. Різниці між ними не виявили, і обидва дали кращий результат, ніж повторне вивчення тексту.
Ці два експерименти проводили зі студентами, а не зі школярами, тож переносити їхні висновки на дітей варто обережно. Проте саме на них спираються кроки 3 і 6 нашої інструкції: дитина спершу пригадує тему, а вже потім відкриває підручник.
Ментальна карта на папері чи онлайн
Підходять обидва варіанти. На папері простіше почати: потрібні тільки аркуш і кольорові ручки. Онлайн-редактори зручні, коли карту доводиться часто переробляти або надсилати вчителеві як файл. Якщо дитина навчається дистанційно, запитайте вчителя, у якому вигляді подавати карту: фото паперової чи файл.
Ментальні карти та стандарти НУШ
Наведені нижче положення державних стандартів передбачають роботу зі схемами та інформацією, але не вимагають застосовувати саме ментальні карти. Порада складати карту з пам’яті в цій статті наша, а не вимога програми.
Державний стандарт початкової освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (редакція від 12 серпня 2026 року). Серед обов’язкових результатів навчання мовно-літературної галузі на кінець 4 класу в ньому є такий: дитина «на основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці». З математики на кінець 2 класу дитина «перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок». На кінець 4 класу формулювання те саме, але з уточненням «різними способами».
Результати для 5–9 класів визначає Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898. З 1 вересня 2022 року він застосовується для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти. У природничій галузі стандарт передбачає, що учень «опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту». В інформатичній — що учень «знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані». Уміння вчитися впродовж життя входить і до ключових компетентностей НУШ.
