Головна → Блог → Що таке ментальна карта і як скласти її разом із дитиною

Що таке ментальна карта і як скласти її разом із дитиною

Хлопчик в оливковому в’язаному светрі лежить на кремовому килимі й бірюзовим фломастером малює ментальну карту: у центрі блакитна крапля, від неї кольорові гілки до хмари з дощем, сніжинки, хвиль, паростка й крана; аркуш лежить на закритому підручнику з помаранчевою закладкою

Ментальна карта, або інтелект-карта, — це схема теми з головним словом у центрі. Від нього розходяться гілки з підтемами, а від них — дрібніші гілки з ключовими словами й прикладами. Учитель може задати таку карту до прочитаного твору, параграфа з історії чи теми з природничих предметів, а вдома її зручно складати перед контрольною.

Для повторення радимо складати карту з пам’яті. Дитина читає параграф, закриває підручник, креслить гілки й лише тоді звіряє їх із текстом. Звідки ця порада, пояснюємо в розділі про дослідження, а наприкінці коротко наводимо, що кажуть стандарти Нової української школи (НУШ).

Що таке ментальна карта і з чого вона складається

Ментальна карта на тему «Вода»: у центрі слово «Вода», від нього п’ять кольорових гілок «Стани», «Кругообіг», «Де буває», «Навіщо людям» і «Як берегти», а від них дрібніші гілки з ключовими словами

Так може виглядати карта на тему «Вода». Головних гілок п’ять:

  • стани води: рідина, лід, пара;
  • кругообіг: випаровування, хмари, опади;
  • де буває: моря й океани, річки й озера, під землею, льодовики;
  • навіщо людям: пити, митися, поливати поля, електроенергія;
  • як берегти: закривати кран, не забруднювати.

На гілках лише короткі підписи, а подробиці дитина розповідає сама, коли переказує тему за картою.

Ментальна карта зазвичай складається з таких частин:

  • центр — тема, записана одним-двома словами або намальована;
  • головні гілки — великі частини теми;
  • дрібніші гілки — факти, приклади, дати й терміни;
  • ключові слова — кілька слів на гілці замість цілого речення;
  • колір і значки — щоб гілки було легко розрізнити;
  • стрілки — якщо дві гілки пов’язані між собою.

Ментальні карти пов’язують з ім’ям Тоні Б’юзена (Tony Buzan): дослідники посилаються на його книжку «Use Your Head», яку BBC видала 1974 року. Англійською такі карти називають mind map, українською — ментальною картою, інтелект-картою або мапою думок.

Чим ментальна карта відрізняється від концептуальної карти й конспекту

Формат Як виглядає Коли зручний
Ментальна карта тема в центрі, гілки розходяться в усі боки, на гілках ключові слова розгорнути тему, повторити її перед контрольною, спланувати твір чи есе
Концептуальна карта поняття в колах чи прямокутниках, з’єднані стрілками з підписами, наприклад «складається з» або «спричиняє» показати, як поняття пов’язані між собою, наприклад у біології чи фізиці
Конспект текст рядок за рядком, із заголовками й пунктами зберегти подробиці, формулювання правил, цитати

Концептуальні карти розробили 1972 року в дослідницькій програмі Джозефа Новака в Корнелльському університеті.

Як скласти ментальну карту покроково

Записує й малює дитина, а ви готуєте аркуш, ставите запитання й допомагаєте звірити карту з підручником.

  1. Підготуйте аркуш. Покладіть аркуш A4 горизонтально, щоб гілкам вистачило місця. Візьміть три-чотири кольорові ручки чи олівці.
  2. Тема в центрі. Дитина записує одне-два слова або малює тему, наприклад «Вода».
  3. Пригадування без підручника. Дитина читає параграф, закриває підручник і пригадує, з яких великих частин складається тема. Це головні гілки.
  4. Ключові слова на гілках. Кілька слів на гілку, без речень: «стани», «кругообіг», «як берегти».
  5. Дрібніші гілки. Від кожної великої частини дитина проводить гілки з фактами, прикладами, термінами й датами.
  6. Звірте з підручником. Відкрийте підручник разом. Дитина виправляє неточності й дописує пропущене іншим кольором, тож видно, що вона пригадала сама, а що додала після звіряння.
  7. Переказ за картою. Дитина пояснює тему вголос, дивлячись лише на карту.

Кроки 3 і 6 перетворюють карту на вправу для повторення: дитина спершу пригадує тему, а потім перевіряє себе.

Як допомогти дитині скласти ментальну карту

Головне правило для батьків — не малювати карту замість дитини. Краще ставити запитання, які допомагають пригадати й упорядкувати тему:

  • «Про що ця тема, одним словом?»
  • «На які частини її можна поділити?»
  • «Що ти пам’ятаєш про цю частину?»
  • «Як ці дві гілки пов’язані?»

Перші карти можна складати на готовій основі. Дайте дитині аркуш, де вже є центр і назви головних гілок, а деталі вона допише сама. Згодом дитина визначає головні гілки сама.

Складність карти варто добирати за віком. Таблиця нижче містить наші поради, а не вимоги програми.

Клас Яка карта підійде
1–4 дві-чотири головні гілки, малюнки поруч зі словами, тема з прочитаної казки чи уроку
5–9 карта до параграфа, твору чи правила, повторення перед контрольною; для теми з історії підійдуть гілки «причини», «події», «учасники», «наслідки»
10–11 план есе чи усної відповіді, повторення великих тем перед іспитами

Після читання можна додати карту до читацького щоденника. У центрі запишіть назву твору, а на гілках — героїв, події, місце дії й те, що дитина запам’ятала.

Типові помилки в ментальних картах

Помилка Що зробити
На гілках цілі речення залишити кілька ключових слів
Для повторення карту лише переписали з підручника спробувати відтворити її без підручника, потім звірити й виправити
Забагато головних гілок об’єднати схожі або розбити тему на дві карти
Забагато часу на малюнки й колір розфарбувати гілки різними кольорами й не витрачати час на прикраси
Карту склали й відклали перед контрольною накреслити її знову з пам’яті й звірити

Чи справді ментальна карта допомагає вчитися

Ментальна карта може допомогти, особливо як вправа для повторення, коли дитина креслить її з пам’яті, а потім звіряє з підручником. Досліджень саме ментальних карт у школярів небагато, і впевненої переваги в запам’ятовуванні вони не показали. Наша порада складати карту з пам’яті спирається на дослідження пригадування, про які нижче.

Що відомо про самі ментальні карти. У статті 2016 року науковиці Гентського університету (Бельгія) зазначали, що ментальні карти отримали значно менше уваги дослідників. У їхньому експерименті взяли участь 35 учителів і 644 учні 5–6 класів із 17 шкіл. У частині класів учителі десять тижнів проводили уроки з ментальних карт. Найпомітніше прийоми роботи з текстом почали застосовувати учні, які працювали з картами, підготовленими дослідниками, а не складали власні з нуля. А от надійного поліпшення в тому, скільки діти пригадували з прочитаного, автори не виявили.

У британському експерименті 2002 року з 50 студентами-медиками ті, кого навчили складати ментальні карти, через тиждень знали на 10% більше фактів із тексту, ніж ті, хто вчився звичним способом (з урахуванням початкового рівня). Проте довірчий інтервал цієї різниці включав нуль, тобто перевага могла бути випадковою. До того ж мотивація користуватися цією технікою в групі з ментальними картами була нижчою.

Що відомо про близький формат. Великий зведений аналіз 2018 року стосується концептуальних карт. Він охопив 142 окремі результати з досліджень, у яких загалом брали участь 11 814 учнів і студентів, і показав помірну користь від навчання з такими картами (величина ефекту g = 0,58). Там, де учасники самі складали такі карти, помірну або велику користь помітили серед учнів 4–8 класів, старшокласників і студентів.

Чому радимо креслити з пам’яті. Американські психологи 2011 року порівняли два способи вивчити науковий текст. Перший — скласти концептуальну карту, дивлячись у текст, другий — пригадувати прочитане з пам’яті. У другому експерименті кожен зі 120 студентів вивчав один текст першим способом, а інший — другим. Через тиждень 101 студент зі 120 краще впорався з тестом за текстом, який пригадував. Перевага збереглася й у тієї половини студентів, яка на підсумковому тесті складала карту з пам’яті. У дослідженні 2014 року ті самі автори порівняли два способи пригадування, письмовий і карту, накреслену з пам’яті. Різниці між ними не виявили, і обидва дали кращий результат, ніж повторне вивчення тексту.

Ці два експерименти проводили зі студентами, а не зі школярами, тож переносити їхні висновки на дітей варто обережно. Проте саме на них спираються кроки 3 і 6 нашої інструкції: дитина спершу пригадує тему, а вже потім відкриває підручник.

Ментальна карта на папері чи онлайн

Підходять обидва варіанти. На папері простіше почати: потрібні тільки аркуш і кольорові ручки. Онлайн-редактори зручні, коли карту доводиться часто переробляти або надсилати вчителеві як файл. Якщо дитина навчається дистанційно, запитайте вчителя, у якому вигляді подавати карту: фото паперової чи файл.

Ментальні карти та стандарти НУШ

Наведені нижче положення державних стандартів передбачають роботу зі схемами та інформацією, але не вимагають застосовувати саме ментальні карти. Порада складати карту з пам’яті в цій статті наша, а не вимога програми.

Державний стандарт початкової освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (редакція від 12 серпня 2026 року). Серед обов’язкових результатів навчання мовно-літературної галузі на кінець 4 класу в ньому є такий: дитина «на основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці». З математики на кінець 2 класу дитина «перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок». На кінець 4 класу формулювання те саме, але з уточненням «різними способами».

Результати для 5–9 класів визначає Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898. З 1 вересня 2022 року він застосовується для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти. У природничій галузі стандарт передбачає, що учень «опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту». В інформатичній — що учень «знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані». Уміння вчитися впродовж життя входить і до ключових компетентностей НУШ.

Часті питання

Що таке ментальна карта?
Ментальна карта, або інтелект-карта, — це схема теми з головним словом у центрі. Від нього проводять гілки з підтемами, а від них — дрібніші гілки з ключовими словами, фактами й прикладами. Гілки зазвичай розфарбовують різними кольорами. Прийом пов’язують з ім’ям Тоні Б’юзена і його книжкою «Use Your Head» 1974 року.
Як скласти ментальну карту?
Покладіть аркуш горизонтально і запишіть тему в центрі. Прочитайте матеріал, закрийте підручник і пригадайте великі частини теми. Це головні гілки. На кожній головній гілці напишіть кілька ключових слів. Потім проведіть від неї дрібніші гілки з фактами й прикладами. Наостанок відкрийте підручник, виправте неточності, допишіть пропущене іншим кольором і перекажіть тему за картою.
Інтелект-карта і ментальна карта — це одне й те саме?
Так, це дві назви одного прийому, англійською mind map. Трапляється й назва «мапа думок». Концептуальна карта — інший формат. У ній поняття з’єднують стрілками з підписами, наприклад «складається з» або «спричиняє», і ці підписи пояснюють зв’язки між поняттями.
З якого віку дитина може складати ментальні карти?
Прості карти з двома-чотирма гілками й малюнками можна пробувати вже в початковій школі. Державний стандарт початкової освіти серед обов’язкових результатів навчання мовно-літературної галузі на кінець 4 класу називає вміння на основі почутого створювати асоціативні схеми й таблиці. Ментальних карт окремо стандарт не згадує. Для 5–9 класів пропонуємо карти до параграфів і творів. Перші карти спробуйте скласти разом або дайте дитині основу з центром і головними гілками.
Чи допомагає ментальна карта запам’ятати матеріал?
Може допомогти, особливо як вправа для повторення: дитина креслить карту з пам’яті, а потім звіряє її з підручником. Досліджень саме ментальних карт у школярів небагато. Великий зведений аналіз стосується близького формату, концептуальних карт, і показав від них помірну користь для навчання. В експериментах зі студентами пригадування дало кращий результат, ніж складання концептуальної карти з текстом перед очима. Між картою, накресленою з пам’яті, і письмовим пригадуванням різниці не виявили. Переносити ці висновки на школярів варто обережно.

Основна школа в «Акценті»

У пакеті «Учень» школяр 5–9 класу має доступ до навчальних матеріалів, виконує домашні завдання й отримує систематичний зворотний зв’язок від учителів. Розкажемо, як організоване навчання і як зарахувати дитину.